Владислав Головащенко: Мистецтво повинно бути максимально доступним для людей

03.09.2018
Владислав Головащенко: Мистецтво повинно бути максимально доступним для людей

Молодий, розумний і талановитий – такими словами можна описати вінницького художника Владислава Головащенка. За фахом він архітектор, а за покликанням –  художник. Як суміщати дві професії і бути успішним дізнавалась «Вінницька правда».

 

Ти пам’ятаєш день, коли почав малювати? Як зародилось твоє кохання до творчості?

Малюю я з чотирьох років, а це майже все моє життя. Дуже чітко пам’ятаю день, коли вперше взяв пензлик у руки. Можу відтворити його в своїй пам’яті, буквально по секундам.

Це було в звичайній «хрущовці» на Свердлова. Мама вирішила, що потрібно чимось зайняти дитину. Вона дала мені акварелі і звичайний пензлик, сказала: «Малюй!». Знаєте, моя мама – дизайнер,  у неї купа всяких голочок, шпильок…  Я сів і почав малювати, а закінчив тоді, коли у мами не залишилось жодної вільної шпильки, щоб причепити мої малюнки на стіну. Це однозначно була любов з першого мазка пензликом – звичайний сонячний літній день і сама затишна в житті мамина кухня =)

Здобував десь освіту художника?

Почну з того, що мама вирішила віддати мене в «Барвінок» на танці, але там нам відмовили. Сказали, що я занадто активний і буде важко з такою дитиною справлятись. Але в той день вирішилась моя доля. Ми їхали з мамою додому і в транспорті  я поступився місцем старшому мужчині (мене виховували чемним хлопчиком). Так ось, чоловік, якому я поступився місцем виявився вчителем в школі мистецтв. Він був так приємно вражений тим, що дитина поступилась йому місцем, що запропонував мамі віддати мене до художньої школи. Як зараз пам’ятаю,це була художка десь на Замості. Потім були приватні гуртки, а вже потім я потрапив до Вінницької дитячої художньої школи, що знаходилась на Першотравневій (вул. Магістратська).  Я дуже вдячний майстрам, які мене навчали. Саме там в мене вселили любов до хаусу, до деталей, бачити там, де не бачать інші. Досі з теплотою в серці згадую ті часи. Як вечорами не хотілось йти додому, а залишитись ще помалювати.

Що було далі? Отримав вищу освіту художника?

Ні, не отримав. Але моя професія не менш творча. Зараз усе розкажу… В школі я добре навчався, мені легко давалась історія і право. Подобались мені ці предмети. Думав вступати на юрфак, але вчасно зупинився. Просто зрозумів, що професія юриста поставить хрест на творчості. Це робота з папірцями, яка перекреслить усі мої плани. А я до цього не готовий.

І щасливий випадок привів мене до архітектурного факультету Національного авіаційного університету. Я переконав батьків, що мені це потрібно, що ця професія близька до творчості. Цілий рік  щосуботи  я їздив на підготовчі курси до Києва. У мене не було ні знайомих, ні друзів у столиці. Але те мене мало хвилювало, цікавили тільки знання. Бажання було величезне, очі світились, бачив тільки ціль.

Завдяки своїм зусиллям я вступив до університету і вивчився на архітектора. Навчатись не легко, але цікаво і захоплююче.

Ти працюєш по спеціальності?

О, так. Я працюю,і мені це приносить задоволення. Будучи студентом-магістром, пішов працювати до міської архітектури. Вже в перший день, мене викликало начальство і дало завдання – придумати пам’ятник Небесній Сотні та Героям АТО. Мені пояснили, що повинна відчувати людина, коли дивиться на пам’ятник. Це повинно бути відчуття шани, гордості, але ніяк не траур.

Через чотири година на столі у керівництва лежало чотири ідеї. А вже через два місяці біля вічного вогню встановили стелу  Пам’яті Небесної Сотні та Героїв АТО.  Ось так почалась моя робота архітектора у Вінниці і продовжується по сьогоднішній день. Якщо Міськрада затвердить, то скоро у нас з’являться дуже цікаві, незвичні ігрові майданчики для дітей за моїм проектом.

Розкажи де можна побачити твої роботи крім профіля в інтернеті?

У моєму житті донедавна був період, коли я малював для себе, для своїх близьких. Дарував картини. Дуже рідко у мене замовляли роботи. Але усе це не носило бізнес характер. Потім зрозумів, що чую багато гарних відгуків про свої картини, але вони знаходяться тільки у мене вдома, у друзів, знайомих… Задумався, що потрібно ділитись своєю творчістю, відкрити її світу. Змусь людей щось відчувати, коли вони дивляться на твої картини.

Вперше я розмістив свої картини на стінах креативного простору «Артинов». Сам запропонував керівництву закладу поділитись своїм творчим скарбом. Ідею  підтримали. І таким чином, все, що я створив за багато років, перекочувало на стіни креативного просто «Артинов».

Спочатку придивлявся до реакції людей  трохи з осторогою. Але потім посипалось багато позитивних відгуків. І картини почали продаватись. Для мене це стимул, адже коли картина пропадає ,  з’являєтья біла стіна, яку треба заповнити.

Нещодавно була виставка моїх робіт прямо в холі Міськради. Часто заходив туди по роботі, і виникла ідея внести трохи фарб в сірі стіни адмінбудівлі. Сам подзвонив в департамент культури міста та запропонував розмістити свої картини у них. Ця виставка мала дуже гарні відгуки.

Насправді люди звикли до класики – натюрморт, пейзаж. Але тут,у Міськраді ,вони змогли побачити щось інше, познайомитись з таким стилем мистецтва.

З тієї експозиції мало що залишилось, майже все розкупили. Тепер мої картини прикрашають оселі, кабінети і навіть стіни стоматології в «Park Tower».

Крім того, я займаюсь оформленням закладів у Вінниці. От наприклад, є у нас така кав’ярня «Весна». Вона дуже маленька і дуже затишна. Перед відкриттям до мене зателефонувала власниця і попросила розмістити у них свої картини.

Як ти ставишся до критики?

Коли я оприлюднив свої роботи, то зрозуміло, що посипались відгуки – хороші і погані. Взагалі, я вважаю, що художник не повинен прислухатись до думки натовпу. Можливо, хтось за ці слова закидає мене камінням… Але, якщо постійно потакати думці критиків, то що буде? Один каже малювати більше білим, а інший – чорним. Якщо старатись вгодити обом буде – сірий, а це бруд. Критика існує для того, щоб вислухати її і прийняти рішення самостійно!

Скільки коштують твої картини?

Середньостатистична ціна моєї картини  – 100-150 у.о. не більше. Я не страждаю манією величі і беру рівно стільки грошей, скільки коштує матеріал і витрачений час. Часто чую, що потрібно продаватись дорожче. Але я вважаю, що мистецтво повинно бути максимально доступним для людей.

Сама дорога моя робота продалася за 400 доларів.

З яким матеріалом ти працюєш і в якому стилі пишеш свої картини?

Малював різними матеріалами і техніками-  від гуаші  до малюнків по кераміці. Потім скакнув на масло, вирішим, що де благородний матеріал і да Вінчі малював навіки – не горить. Але масло має одну особливість – не можна наносити наступний шар, доки не висох попередній. А це днів п’ять. Так ось, коли у художника порив намалювати картину, він бачить цей образ тут і зараз. Але необхідно чекати ,доки масло висохне. За час чекання натхнення вгасає.

Знаєте, я завжди ігнорував акрил, але одного разу взяв цей матеріал у руки – і відчув його на повну. Мені сподобалось… І понесло – малював без зупину. Подобалось те, як я можу керувати кольором.

Зазвичай, коли я починаю малювати, то не знаю, яким буде кінцевий результат. Сідаю, починаю творити і на інтуїтивному рівні відчуваю, де потрібно додати кольору, зробити мазок, розвернути, забрати. Потім відходжу назад, дивлюсь на результат і думаю, чи я щось відчуваю, чи мені подобається. Моя особиста філософія, що коли людина бачить картину, у неї повинно побачене викликати якісь почуття. У кожного вони свої власні. Для мене це дуже важливо як для художника.

Я працюю в стилі абстрактного живопису . Родзинка цього стилю в тому, що немає двох однакових картин. Кожна з них неповторна.

Профіль Владислава Головащенка в Instagram – https://www.instagram.com/vlad_acrylic/

 

 

 

Поділитись fb tg gplus

ЧИТАЙТЕ також

Пішоходу мало не наїхали на ноги — ДТП у центрі Вінниці
Новини

Пішоходу мало не наїхали на ноги — ДТП у центрі Вінниці

Сьогодні, 17:02

У Вінниці стався небезпечний інцидент на вулиці Театральній. Водій автомобіля Nissan ледь не збив чоловіка, який рухався по пішохідному переходу. Автопригоду 3 ….

У боях на Херсонщині загинув 55-річний Олександр Ковальчук з Вінниччини
Люди

У боях на Херсонщині загинув 55-річний Олександр Ковальчук з Вінниччини

Сьогодні, 16:36

2 вересня в боях із російськими загарбниками біля населеного пункту Сухий Ставок на Херсонщині загинув 55-річний захисник з Вінницької області. Як ….

У Вінниці багатодітні сім’ї отримають по 50 кілограмів борошна
Важливе

У Вінниці багатодітні сім’ї отримають по 50 кілограмів борошна

Сьогодні, 16:14

Вже сьогодні, 5 жовтня, перша сотня сімей отримає по 50 кілограмів борошна. Програма підтримки багатодітним родинам стартувала у Вінниці. По 50 кілограмів ….

У Тульчині жінка вирвала гроші з рук 13-річної переселенки
Люди

У Тульчині жінка вирвала гроші з рук 13-річної переселенки

Сьогодні, 14:15

У Тульчині з рук 13-річної дитини невідома жінка вирвала понад 2000 гривень. Йдеться про інцидент, який стався неподалік місцевого ринку.  ….