Чи об’єднає українців мова?

Верховна Рада в першому читанні прийняла закон про мову, в якому одні побачили надію на зміцнення країни, а інші — проблеми для вчених, медійників і пересічних громадян.

Парламент вирішив гарантувати українській мові безумовний державний статус. Тепер у Ради є два тижні на поправки до ухваленого проекту, а потім на нього чекає друге читання.

Документ зачіпає не тільки традиційні сфери — держсектор, суди і освіту, в яких знання української безумовно і обов’язково, але і багато сфер неофіційного життя. Наприклад, науку. А також ЗМІ, театр і кіно. А ще книговидання. Крім того, туризм, сферу обслуговування, спорт, медицину, рекламу, транспорт і навіть пошту. Так, всі театральні постановки повинні будуть проходити українською або з субтитрами.

Також парламентарії готові зобов’язати говорити на державному всіх учасників публічних заходів, наприклад наукових конференцій, — в іншому випадку потрібен синхронний переклад. На українську перекладуть і всю періодичну друковану пресу країни.

В законі, попередньо схваленому Радою, знайшлося місце і для штрафів за порушення мовного законодавства. А також інституту Уповноваженого, який буде захищати державну мову та він же стане збирати скарги на порушників.

Ще депутати пропонують створити Нацкомісію щодо стандартів “державної мови”. В законі є суперечлива вимога про транслітерацію українських географічних назв за допомогою алфавіту іншої мови. Тобто російськомовні друковані ЗМІ повинні будуть передавати назви міст: Кыив, Харкив, Кропывныцькый. Інакше отримають штраф.

Також експерти управління побачили в документі грунт для корупції і дискримінації. Бо відсутність передбаченого проектом держсертифікату на знання мови може стати причиною відмови в прийомі на роботу.

“Нацкомісія про держмову стверджує її стандарти, визначає вимоги до рівнів володіння українською для отримання громадянства, методи і порядок перевірки рівня володіння державною мовою, затверджує зразок сертифіката про рівень володіння. Створюється Центр української мови, Термінологічний центр української мови, вводиться держсертифікат і екзамен на рівень знання української”, – наголошується експертами.

Втім, депутати запевняють, що закон ще будуть доопрацьовувати і ніхто не зацікавлений в розколі суспільства.

Читайте також:  До Грузії без віз