Верховна Рада ухвалила закон про мову

Верховна Рада України 25 квітня ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Закон, що зміцнює позиції державної мови в Україні, називають «історичним рішенням» і депутати, й посадовці, які підтримали його, і прості українці у соцмережах. Водночас в опозиційному таборі звинуватили парламентську більшість у тому, що цей закон нібито «розколює країну».

25 квітня Верховна Рада ухвалила закон, який деталізує державний статус та вживання української мови. Навколо кожної з понад 2 тисяч правок точилися запеклі баталії між проукраїнськими та проросійськими силами у парламенті.

Президент Петро Порошенко та спікер Андрій Парубій неодноразово говорили про те, що ухвалити мовний закон до завершення їхніх повноважень – для них було питанням принципу.

Державний статус української мови гарантує Конституція. Але деталі використання мов у різних сферах життя має визначати закон. Щоправда, до 2012 року цю функцію виконував ще радянський закон «Про мови в УРСР». У 2012 році Верховна Рада ухвалила так званий «мовний закон Ківалова-Колесніченка», який давав змогу використовувати замість державної мови регіональну – ту мову, якою володіє понад 10% населення регіону. Тому він обмежував вживання української мови навіть у порівнянні з радянським законом, і сприяв подальшій русифікації, наголошують експерти і ціла низка українських політиків. Його ухвалення викликало масові протести.

Після кількох спроб скасувати закон «Ківалова-Колесніченка» Конституційний суд в лютому 2018 року зрештою визнав його неконституційним. Відтоді Україна не мала жодного закону про мовну політики держави.

Ухвалений 25 квітня закон про «Про забезпечення функціонування української мови як державної» закрив більшість «білих плям» щодо статусу української мови, але при цьому не обмежив права національних меншин, запевняє співавтор закону, голова комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький.

Де домінуватиме українська мова?

• У державному секторі та в органах місцевого самоврядування
• В комунальному секторі та на підприємствах всіх форм власності
• В громадських та інших організаціях
• В освіті та науці
• В медицині
• У сфері послуг
• В енергетиці та промисловості
• В кіно та театрі
• В медіа та на інтернет-сайтах
• У діяльності війська та силових структур

Іноземні мови та мови національних меншин використовуються вільно:

• У приватному спілкуванні
• У релігійних обрядах
• У сфері вивчення іноземних мов
• У наукових виданнях (якщо ідеться про мови Ради Європи)
• У назвах і зображеннях зареєстрованих в Україні торгових марок.
• У культурному житті національних меншин: їхні потреби захищає окремий закон «Про національні меншини».
• У роботі прикордонників, правоохоронців, медиків тощо, які мають справу з людьми, які не знають української.​

​Українською мають вільно володіти:

• Посадовці та кандидати на посади: зокрема, президент, прем’єр, спікер та віце-спікери, міністри, керівники всіх центральних органів влади та органів Автономної республіки Крим.
• Особи, які хочуть отримати громадянство
• Адвокати і нотаріуси
• Працівники патронатних служб і освітяни
• Медики
• Менеджмент державних та комунальних підприємств
• Простих громадян та приватне спілкування не чіпатимуть, а посадовці – засядуть вчити мову

Громадяни України також зобов’язані володіти українською мовою на базовому рівні, однак за незнання мови для них немає жодних санкцій. Інша річ, що без іспиту з української на базовому рівні жоден іноземець чи особа без громадянства не зможе стати громадянином України.

Що ж до посадовців та представників бізнесу, освіти, медицини чи сфери послуг – то їх перевірятимуть мовні інспектори. Штрафи та інші покарання за незнання мови в перші три роки не застосовуватимуться – натомість в Україні діятимуть безкоштовні мовні курси для всіх охочих. За три роки українську можна вивчити, упевнені автори закону.